13 серпня набув чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор», який зняв заборону на роботу грального бізнесу в Україні. Остання тривала 11 років.

Як і очікувалося, документ викликав суспільний резонанс: законодавчий процес зайняв більше 10 місяців, а текст пережив 3500 поданих поправок. При цьому в країні залишилося багато противників нового закону. Частина з цих людей послуговується популярними міфами, які суперечать здоровому глузду.  Тому ми вирішили зібрати страшилки, пов’язані з легалізацією грального бізнесу, і спростувати їх.

Міф 1. «Закон про ігорний бізнес – зло»

Перш за все, легалізація грального бізнесу спрямована на детінізацію ринку. За неофіційними даними, під час гральної заборони в Україні нелегально працювало до 160 000 ігрових комп’ютерів, до 5 000 залів ігрових автоматів, до 2 000 пунктів прийому ставок, близько 20 підпільних казино.

За попередніми прогнозами, продаж ліцензій повинен принести в казну близько 4-5 млрд грн на рік. Надходження будуть спрямовані на підтримку медицини, спорту, освіти, культури і науки.

Міф 2. «У казино затягнуть дітей»

Відповідно до закону, особи молодші 21 року не зможуть переступити поріг грального закладу або зробити першу ставку. Організатори азартних ігор навіть мають право збільшувати вік гравців на власний розсуд. Працювати в гральній індустрії дозволяється за умови, що співробітник досяг 21 року.

Вводиться обов’язкова система ідентифікації гравців в форматі реєстрів. Верифікація в гральному закладі буде проведена з моменту першого відвідування залу: в обов’язковому порядку потрібно надати оригінал документа, що засвідчує особу і підтверджує вік.

Важливо, що наземні гральні заклади будуть розташовуватися не ближче 500 м від навчальних закладів. Доступність рекламних матеріалів для осіб молодше 21 року і зовсім обмежується.

Міф 3. «Людей з ігровою залежністю побільшає»

Принципи відповідальної гри, закладені в законі, як раз спрямовані на попередження розвитку ігрової залежності – лудоманії. Вперше в Україні буде створено державний контроль над людьми, схильних до ігрової залежності. Йдеться про Реєстр осіб, яким обмежений доступ до азартних ігор.

Серед підстав потрапити в даних реєстру – самовиключення за власним бажанням, обґрунтована заява від членів сім’ї першого ступеня спорідненості або рішення суду. Заборона на азартні ігри може скласти від шести місяців до трьох років. Інформація з реєстру буде непублічною.

Міф 4. «Грати будуть на кожному розі»

Проведення азартних ігор дозволено виключно на території спеціальних ігрових зон.

Для казино в Києві такими ігровими зонами є 5-зіркові готелі з номерним фондом не менше 150 номерів. В інших населених пунктах ігровою зоною вважаються 4-ох і 5-зіркові готелі з номерним фондом не менше 100 номерів. Заміський комплекс відпочинку також може бути територією азартних ігор із загальною квадратурою в 10 000 кв.м.

Букмекерська діяльність дозволена в 3-х, 4-х і 5-зіркових готелях як в Києві, так в інших населених пунктах. Номерний фонд київських готелів повинен становити не менше 50 номерів, в інших населених пунктах – не менше 25 номерів. Також букмекерська діяльність допустима на іподромах.

Міф 5. «Україна стане раєм для азартних ігор, а не країною технологій»

Гральний ринок, в тому числі беттінг, є одним з найвпливовіших драйверів технологічного розвитку в світі. Розвиток беттінга й ігрової індустрії в цілому – це шанс залучити міжнародні інвестиції, дати роботу українським IT-фахівцям, продовжувати розвивати tech-імідж країни серед європейського й американського співтовариства.